Соціальний капітал
Соціальний капітал: вчені з’ясували, як довіра до сусідів допомагає стати багатшими.
Люди, які впевнені, що отримають допомогу в складній ситуації, приймають більш вигідні в довгостроковій перспективі фінансові рішення. До такого висновку прийшли дослідники з Стенфордського університету. За їхніми словами, навіть при дуже низькому рівні доходу людина має шанс підвищити свій добробут, якщо йому є на кого сподіватися.
Вивчаючи ставлення до грошей серед бідних верств населення, психологи і соціологи давно відзначали, що не багаті люди рідше за забезпечених приймають рішення, розраховані на довгострокову перспективу. Так, вони швидше віддадуть перевагу отримати порівняно невелику вигоду найближчим часом і проігнорують можливість збільшити свій капітал через більш тривалий термін.
Вчені зі Стенфорда, враховуючи результати попередніх досліджень колег, вирішили з’ясувати, чи впливає на прийняття рішень оточення, в якому живуть люди з обмеженими фінансовими можливостями. Виявилося, що чим впевненіше людина в тому, що йому допоможуть в складній ситуації, тим більше він схиляється на користь вигідних в довгостроковій перспективі витрат.
Тягар рішень
Досить рідко бідні люди думають про те, щоб витратити гроші на освіту, вкласти їх у якесь діло або взяти участь в громадській ініціативі, яка може принести їм користь у майбутньому. Це призводить до того, що люди з малим доходом знижують власні шанси вирватися з бідності.
Крім того, впевненості в тому, що довгострокові вкладення виправдаються і принесуть прибуток, у бідняків немає. З цієї точки зору рішення, яке швидко призведе до отримання фінансової вигоди, раціональніше, навіть якщо в перспективі воно принесе більше шкоди. Досить яскраво таку логіку ілюструють короткострокові позики, які видаються під високі відсотки.
Коли нема на кого сподіватися
Американські дослідники вирішили з’ясувати, чи є фактори, які здатні змінити принципи, за якими небагаті люди розпоряджаються своїми фінансами.
Перший етап дослідження проводився за участю майже 650 добровольців із США з різним рівнем доходу. За допомогою анкет, в яких містилися питання про рівень доходу, пріоритети при витратах грошей і про оточення, в якому живе людина, вчені визначили найбільш значимий фактор.
Як з’ясувалося, це — найближчі сусіди або оточуючі, аж до невеликого співтовариства , району або не великого міста, дійсно можуть впливати на принцип прийняття фінансових рішень для небагатих людей. Це відбувається за рахунок певною мірою в упевненості в оточуючих. Коли людина, обмежена в коштах, знає, що його знайомі готові надати йому підтримку, віна може пожертвувати миттєвим придбанням на користь віддаленій за часом вигоди.м
Як виховати довіру
Вчені пішли далі і вирішили з’ясувати, як розвинути довіру людини до сусідів і стимулювати його до прийняття вигідних рішень, розрахованих на довгострокову перспективу.
Етап дослідження, присвячений відповіді на це питання, був проведений в Бангладеш в співпраці з місцевою некомерційною громадською організацією BRAC. Контрольною группою стали жителі обласних районів №60 та №61. Співробітники BRAC протягом двох років допомагали жителям району № 61 зі зверненнями за допомогою в місцеві соціальні служби. Жителям же іншого району №60, ніяких змін в спілкуванні із оціальними службами не відбулося.
Досвід показав, що в першому випадку впевненість місцевих жителів в тому, що вони не залишаться один на один зі складною фінансовою ситуацією, зросла. Ці люди почали більшою мірою замислюватися про довгострокові результати своїх фінансових рішень.
Насильно прищепити людині довіру до навколишнього світу і тій спільноті, в якій вона живе, досить проблематично, відзначають дослідники. Однак таку довіру можна створити. За їхніми словами, влада невеликих населених пунктів може, та навіть повинна, звертатися до населення при вирішенні важливих для міста питань. Таке цілком природнє і конструктивне спілкування опосередковано впливатиме на відносини всередині спільноти і підвищить рівень довіри до влади кожного окремого жителя. Це, в свою чергу, дасть людям впевненість, та допоможе приймати раціональні в довгостроковій перспективі фінансові рішення, таким чином підвищуючи їх добробут. І в кінцевому рахунку всі — населення та влада залишаться у виграші.