Як будують в США

Дім для типового сучасного американця — виключно тимчасове житло. Вони можуть змінювати свої будинки так  часто, як і машини. Дуже частий привід для переїзду сім’ї — близьке розташування нового будинку до хорошої школи, куди будуть ходити діти. Серед інших причин — близькість до нового місця роботи і т.п. Порівняйте це відношення з нашим менталітетом, де кожен прагне побудувати будинок на століття, щоб дісталося як мінімум дітям і онукам. До слова, діти американців після досягнення повноліття, як правило, залишають рідний дім ( самі або за наполяганням батьків) і пускаються в самостійне плавання. А літні американці можуть і зовсім продати своє житло, щоб трохи помандрувати по світу і потім осісти на повному пансіоні в якомусь гарному будинку літніх людей.

Американці цінують простір. У приватному будинку обов’язково повинна бути велика вітальня, часто поєднана з кухнею, яка відділяється від неосновного приміщення лише барною стійкою. Обов’язково кілька санвузлів і ванних кімнат (для батьків, для дітей, для гостей) і гараж на дві машини. Також обов’язкова центральна система кондиціонування (вона ж і опалення) і, як правило, газовий камін.

Каміни американці полюблять. І хоча в теорії вони віддають перевагу натуральним, через збільшену вартість страхування і зайвих клопотів з розпалюванням, на практиці користуються газовими камінами. Звичайні кам’яні каміни можна зустріти в старих будинках, або більш дорогих. Досить часто можна бачити, що каміни прилаштовують до будинків зовні. І нехай вони таким чином більше гріють вулицю, нікого це не бентежить, оскільки практичний сенс тут йде на другий план. Деякі американці із задоволенням запікають у них картоплю, коли приходить прохолодна зимова погода.

Поселення

Самостійним будівництвом приватних будинків американці практично не займаються. Це дуже клопітно і дорого: безліч узгоджень і перевірок, купа паперів, біганини і т.д. Зазвичай американці купують будинки в поселеннях або спеціально забудованих районах. Якщо поселення тільки готується до забудови, покупець заздалегідь може вибрати собі один з типових проектів, пропонованих забудовником, і також внести в нього певні зміни.

Кожен район-поселення має свій генплан з усією інфраструктурою, починаючи від комунікацій та дорожньої мережі, до різних місць соціального призначення (басейни, дитячі майданчики, тенісні корти, паркові зони і т.д.). Райони діляться на округи, в кожен з яких входить приблизно по сотні будинків. Весь район-селище буде користуватися заздалегідь побудованої інфраструктурою магазинів, банків, дитячих садів і іншого відповідно до розрахунковою кількістю жителів.

Зазвичай кожен будинок в поселенні стоїть на своїй окремій території, має обгороджений внутрішній двір в 1,5-3 сотки і передню «галявину».

На задньому дворі іноді садять пару невеликих фруктових дерев. Зрідка розміщують невеликі басейни або джакузі. Але найчастіше там суцільний газон, на якому може зростати якесь велике дерево для створення тіні.

Як будують будинки в США

Відповідно до генплану в селищі прокладаються комунікації, дороги, а потім починається виїмка ґрунту під подушки для фундаментів будинків. Зазвичай в якості фундаменту заливається поверхнева залізобетонна плита з елементами мілко заглиблених стрічок. І хоча морозів в південних штатах не буває, високий рівень ґрунтових вод і склад ґрунту доставляють чимало клопоту. Наприклад, в одному з відносно старих селищ в передмісті Х’юстона, багато будинків мають дуже серйозні проблеми з фундаментами. Десь плита просто зламалася, і тріщина пройшла через частину будинку, включаючи викладені плиткою підлоги, стіни і стеля. У когось в будинку не закривається кілька зовнішніх і внутрішніх дверей і т.д. Жителі і фахівці звинувачують рухливі наповнені водою глинисті ґрунти.

Після заливки плити зводиться каркас. Як несучі елементи використовується дводюймова дошка (п’ятдесятка), яка в місцях високих навантажень (опори, перекриття) скріплюється в «бутерброд» по кілька штук (до чотирьох і більше штук).

Елементи каркасу скріплюються металевими пластинами.

Як кріплення, в основному, використовуються цвяхи, а не саморізи або шурупи. Ймовірно, так дешевше і швидше. А якщо вже ці каркаси стоять десятиліттями і витримують регулярні навали ураганів, то, по всій видимості, цілком надійні.

Про урагани окрема історія. Вони навідують узбережжя Мексиканської затоки із завидною періодичністю. Типовий ураган має 2-у категорію з п’яти за шкалою Саффіра-Сімпсона. Швидкість вітру в ньому досягає 40-50 м / c (150-180 км / ч). Місцеве населення в цьому випадку евакуюється в добровільному порядку. Будинки в вищезгаданому селищі переживають подібну негоду без особливих проблем. Хоча місцеві розповідають, що знаменитий Айк в 2008 році повалив всі паркани, а ангари для садового інвентарю потім знімали з дерев на сусідських ділянках. При цьому жоден з будинків особливого ремонту не пвимагав. Проте, той ураган так чи інакше зніс ціле містечко Галвестон, що розташований на самому узбережжі. Там постраждали навіть залізобетонні будівлі.

Після установки каркасу в будинку прокладаються всі необхідні комунікації (центральне кондиціонування, електрика, інтернет), потім в каркас укладається мінеральна вата і він закривається щитами з ОСП.

Внутрішнє оздоблення — гіпсокартон. А зовнішнє залежить від статусу селища або району. У більш престижних місцях йде обкладка декоративним каменем або щитами з його імітацією. На периферії частіше використовується звичайний сайдинг.

Каркасні технології використовуються навіть при будівництві багатоквартирних будинків на 5 або більше поверхів.